8 традиційних різдвяних страв з різних країн світу

Різдво – головне християнське свято, і, звичайно ж, у християн всього світу прийнято готувати святкові різдвяні страви. У нашій сьогоднішній добірці ми розповімо, які саме частування традиційно готують на Різдво в різних країнах світу.

1. Україна. Кутя


У православних християн кутя вважається одним із символів Різдва. З грецької це слово перекладається як “варена пшениця”, а історія виникнення куті бере початок зі стародавніх язичницьких культів. Всі інгредієнти, які входять до складу куті, мають символічне значення. Зерно символізує родючість, мак і горіхи – достаток, мед – солодкість та задоволення. З куті починається Різдвяна вечеря у Святвечір. Кутю обов’язково повинні скуштувати всі члени сім’ї, також нею пригощають домашніх тварин, щоб вони не хворіли. Трохи куті залишають в пам’ять про померлих предків. Також прийнято носити кутю старшим родичам, які живуть окремо, або хрещеним.

2. Америка. Гарбузовий пиріг


Гарбузовий пиріг – це традиційний десерт американської кухні, який прийнято готувати на свята, які припадають на кінець осені та початок зими: Хеллоуїн, День подяки, Різдво.

Історія гарбузових пирогів починається з часів колонізації Америки. Для європейських поселенців гарбуз був абсолютно новим продуктом, який вони дуже скоро оцінили. Європейці не лише перейняли рецепти страв у корінного населення Америки, а й вигадали свої. З гарбуза вирізали м’якоть, змішували її з медом і спеціями, знову клали до гарбуза та запікали в попелі, а пізніше стали використовувати таку суміш як начинку для пирога.

3. Німеччина. Штоллен


Штоллен – традиційна різдвяна випічка в Німеччині з дуже давньою історією. Вперше його стали випікати в монастирських пекарнях ще в 14 сторіччі, а своєю формою і білим кольором штоллен символізує немовлятко Ісуса в білосніжних пелюшках. Випікають його заздалегідь, іноді за цілий місяць до Різдва та зберігають у прохолодному місці. Існує безліч різновидів штоллену, але найпопулярнішим вважається штоллен, начинений родзинками та цукатами.

4. Великобританія. Пудинг


Найперші пудинги британці готували із залишків вчорашньої їжі, яку збивали з яйцями та запікали в печі. З роками рецепт пудингу зазнав значних змін, його стали готувати з борошна та жиру з додаванням фруктів, спецій і цукру, й він перетворився на традиційний різдвяний десерт. Агата Крісті в одному зі своїх романів розповідає про традиції приготування пудингу: “Справжній різдвяний пудинг готується за кілька тижнів до свята і лежить на холоді. Пам’ятаю, коли я була дитиною, і ми ходили до церкви щонеділі, то завжди чекали певної молитви, яка була сигналом для того, щоб розпочати приготування пудингів. У неділю виголошувалася молитва, і не пізніше наступного тижня моя мати обов’язково готувала різдвяний пудинг. Всі, хто жив у домі, повинні були прийти до кухні та загадати бажання, розмішуючи пудинг”.

5. Австрія. Ішльські тортики


Ішльські тортики вигадав відомий німецький кондитер Ріхард Курт в 50-ті роки минулого сторіччя. Курт жив у австрійському місті Бад-Ішль, звідси і назва десерту. Тістечко виглядає, як два коржі з пісочного тіста, з’єднані шоколадним кремом і вкриті глазур’ю. Страва стала неймовірно популярною в Австрії, особливо на Різдво, а в 1958 році Ріхард Курт отримав за неї золоту медаль Всесвітньої виставки в Брюсселі. Цей рецепт є обов’язковим у всіх австрійських кулінарних книгах, а композитор Ойген Бріксель присвятив тортикам один зі своїх вальсів.

6. Італія. Паннетоне


Існує ціла легенда виникнення міланського різдвяного пирога паннетоне. Жив собі в Мілані у XV сторіччі герцог Людовіко Моро. І якось під час одного з розкішних прийомів у його палаці в кондитера підгорів торт. Ситуацію потрібно було терміново рятувати, не залишати ж гостей без десерту, і нещасному кондитерові не залишалося нічого іншого, як подати до столу солодкий хліб, який приготував його помічник Тоні для прислуги. Завдяки родзинкам та цукатам хліб виявився пишним і ароматним, гості були від нього в захваті, а герцог захотів дізнатися, як називається пиріг. Розгублений кондитер пробурмотів, що у нього немає назви, це просто “pan de Toni” (“хліб від Тоні”). З часом рецепт пирога було вдосконалено і він став традиційною різдвяною стравою.

7. Норвегія. Смултрінг і хьортебаккелі


Під час різдвяних свят у Норвегії прийнято їсти смажені в олії пончики. Ними ласують просто на вулиці одразу після приготування: “Товстий важкий пончик, смажений у смальці, краще їсти гарячим, поки жир все ще капає з нього!”. Смултрінги – це звичайні пончики без начинки та глазурі, але, як правило, з додаванням кардамону, а хьортебаккелі – також пончики, але не суцільної круглої форми, а зі з’єднаними кінцями з порожниною всередині. Нерідко в них додають трохи бренді.

8. Франція. Різдвяне поліно


У давні часи символом Різдва в Західній Європі була зовсім не ялинка, а саме звичайнісіньке поліно. Напередодні Різдва голова сім’ї заносив до хати поліно, над ним читали молитву, посипали зерном, поливали медом і маслом, а потім спалювали в печі. Це був своєрідний різдвяний ритуал. В пам’ять про нього французькі господині й досі випікають бісквітний рулет, який нагадує те саме “Різдвяне поліно”.

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s