Є така християнська легенда – «Коли Бог створив світ, він узяв горіх, розломив і кинув між людей. Відтоді кожен шукає свою половинку. Коли знаходить ту саму, щасливі в парі весь свій вік.» І немає такого куточку на Землі, де б ця легенда не звучала актуально. Мабуть саме тому, прийшовши з Італії, Свято всіх закоханих, або День святого Валентина, стало одним з найулюбленіших у багатьох народів. Масово День святого Валентина відзначається з ХІІІ століття в Західній Європі, з 1777 року – в США, а з початку 90-х років ХХ століття – і у нас.
Традиції відзначення Свята закоханих 14 лютого скрізь різні, неповторні, романтичні, навіть саме свято в різних місцевостях називають по-різному. У Норвегії це – День романтиків, у Швеції – День усіх сердець, у ряді європейських країн – День закоханих.
Цей день святкують дорослі й діти, сім’ями і в колі друзів. Так, в Англії на Свято всіх закоханих багато років тому діти ходили від хати до хати і співали пісні про святого Валентина. В англійському Уельсі на свято 14-го лютого парубки вирізали з дерева ложки і дарували їх своїм коханим. Такі подарунки оздоблювали сердечками, ключиками, що означало «Ти знайшла шлях до мого серця».
Англійські дівчата цього дня мали право пропонувати шлюб вподобаним хлопцям. А ті, в свою чергу, повинні були погодитися. Вважалося, що в день 14-го лютого у парубків просто не було вибору. Хлопці, які не прагнули одруження, напередодні Дня святого Валентина тікали з дому.
У Німеччині дівчата писали на цибулинах тюльпанів чоловічі імена. Який тюльпан зацвіте першим, за того дівчина і вийде заміж.
Японці вважають 14 лютого своєрідним днем вітання, коли подарунки отримує, в основному, сильна половина людства. В Індії на головному майдані столиці на Свято всіх закоханих відбувається дуже дивний захід, що має назву «Найголосніше освідчення в коханні». Дівчата та хлопці по черзі горланять свої освідчення. Найголоснішому дають спеціальний приз.
Поляки відвідують цього дня Познанську метрополію. Там знаходиться частинка мощей святого Валентина, а над головним вівтарем – його чудотворна ікона, яка зображує святого з мечем у правій руці і келихом у лівій. Поляки вірять, що таке паломництво допомагає знайти щире кохання.
В Італії цей день називають ще «солодким», бо, за традицією, цього дня дівчина повинна подарувати коханому щось солодке, щоб їх майбутнє подружнє життя теж було солодким.
В Америці у День святого Валентина відбуваються різні урочистості. Так, на початку XX століття Бостонською консерваторією був організований грандіозний бал, куди завітали 1900 гостей, що були одягнені у костюми лицарів різних епох. За найоригінальніші костюми було вручено призи. Нині в Америці до Свята Валентина готуються за місяць. Вітрини крамниць вже в середині січня святково прикрашені, а полиці заповнюються подарунками у вигляді символічних сердець.
Ну, і як же можна оминути увагою таку чарівну традицію, як любовні послання-«Валентинки»! Без них свято було б не свято. Звичай відсилати романтичні послання коханій людині став популярним наприкінці XVI століття. Спочатку це були саморобні листівки, а в 1800 році з’явилися комерційні. З того часу поштові відділення були просто закидані ніжними посланнями.
У Британському музеї в Лондоні зберігається найдавніша Валентинка, яка підписана герцогом Чарльзом Орманським у 1415 р. Саме тоді він був ув’язнений у Лондонській башті, звідти й передав таємно послання своїй дружині в День святого Валентина.
А ви вже приготували валентинку чи подарунок для коханої людини?
Завтра о 15.00 у центрі “Вікно в Америку для майбутніх лідерів” буде майстер клас з виготовлення валентинок. Приходьте до нас!
Хотілося б побажати всім читачам гарно привітати коханих в цей день, а всіх, хто знаходиться в пошуку свого кохання – обов’язково знайти його!
Віконце в Америку 